Розвиток творчих здібностей учнів через  систему інтегрованих уроків природничого циклу  

Актуальність: Застосування інтеграції на уроках біології та у позаурочній діяльності суттєво розширює можливості творчості як вчителя, так і учнів, підвищує інтерес до предмета, стимулює до освоєння учнями новітніх досягнень. Головною перевагою є розвиток ключових компетентностей у школярів шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інноваційні технології сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

Мета полягає у вивченні і систематизації різноманітних сучасних методів інтеграції на уроках хімії; виявлення особливостей впливу технологій на рівень знань з біології; формуванні творчої особистості учнів на уроках; дослідженні різних аспектів впливу інтеграції та міжпредметних зав’язків  на активне сприйняття та рівень засвоєння навчального матеріалу та застосування знань в житті. Інтегровані уроки займають особливе місце. Вони допомагають розвивати пізнавальну і творчу активність учнів, посилюють мотивацію навчання. Проведення таких уроків - один із шляхів підвищення ефективності освітнього процесу на основі реалізації принципів діяльнісного підходу в навчанні.

Основна ідея дослідження: через інтегровані уроки та вплив інноваційних технологій навчання сформувати творчу особистість з яскравими індивідуальними можливостями, яка вміє навчатися, працювати. Систематичне проведення інтегрованих уроків та використання міжпредметних зв'язків сприяє виробленню в учнів уміння критично осмислювати матеріал. Новий матеріал школярі порівнюватимуть із тими знаннями, які їм відомі, зіставлятимуть їх, аналізуючи, додають із відомого раніше, і ця активна розумова діяльність по узагальненню нового під впливом раніше відомого із суміжних дисциплін сприятиме більш міцному засвоєнню програмного матеріалу.

Інтегровані уроки розвивають потенціал самих учнів, спонукають до активного пізнання навколишньої дійсності, до осмислення й знаходження причинно-наслідкових зв'язків, до розвитку логіки, мислення, комунікативних здібностей. Більшою мірою, ніж звичайні, вони сприяють розвитку мови, формуванню вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, формують інтегровані знання з обох використовуваних дисциплін.

На своїх уроках активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників. Це елементи кооперативного навчання – робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “один-удвох-усі разом”. Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовую також  групові методи навчання, взаємонавчання («консультаційні центри»), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, методи та методичні прийоми: «Рюкзак знань», «Мозковий штурм», «Синтез рівняння», «Приклад хіміка-знавця», «Пояснити твердження», «Як і де?», «Античними мовами», «Невідоме про відоме», «Так чи ні» та «Мікрофон». В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під моїм керівництвом або самостійно. Результати роботи обговорюються.

Результати інтегрованого навчання і його значення:

сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів;

дає можливість широкого застосування учнями природничо-наукового методу пізнання;

формує комплексний підхід до навчальних предметів, єдиний з погляду природничих наук погляд на ту або іншу проблему, що відображає об'єктивні зв'язки в навколишньому світі, формує у школярів систему інтегрованих знань;

підвищує якість знань учнів;

підвищує й розвиває інтерес учнів до предметів природничо-наукових дисциплін.

Отже, суттєвою перевагою систематичного використання в навчальному процесі інтегрованих уроків позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь, сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів.

Вірю у те, що  учні на моїх уроках  отримають необхідні знання для розумного використання біологічних знань, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі,  набудуть умінь діяти адекватно у певних ситуаціях і усвідомлюватимуть свою відповідальність за певну  діяльність.

Календарне планування з хімії 9 клас

Хімія : підруч. для 9 кл.загальноосвіт.навч.закл./П.П. Попель , Л.С. Крикля.- К.: ВЦ «Академія», 2017.-240с.:іл.. 

9 клас

 (ПР-5, ЛД-14, НП-23, КР-2 )

№ з/п	Дата	№ з/п (зміна)	Дата	Зміст (тема) уроку		Примітки	Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу (2 год)							Учень/учениця Знаннєвий компонент наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук. Діяльнісний компонент класифікує неорганічні сполуки; порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови; характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.
1				Первинний інструктаж з БЖ. Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.
2				Хімічний зв'язок і будова речовини.
Тема 1.( 16 год ) Розчини
3				Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі.		Домашній експеримент 1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо).	Учень/учениця Знаннєвий компонент наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів; пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації. Діяльнісний компонент розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища; описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах; розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання . обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; характеризує електроліти за ступенем дисоціації; визначає  характер середовища за значенням рН; проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони; виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену; використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Ціннісний компонент обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах; оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.
4				Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. Розчинність речовин, її залежність від різних чинників.
5				Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини. Навчальний проект №3:«Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги.»
6				Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хімічний процес. Поняття про кристалогідрати. Навчальний проект №2: «Вирощування кристалів солей.»		Демонстрації 1.Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді).
7				Розрахункові задачі 1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини (розчини кристалогідратів).
8				Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.		Демонстрації 2.Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).
9				Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. Навчальний проект №1:«Електроліти в сучасних акумуляторах.»
10				Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Первинний інструктаж з БЖ Лабораторний дослід №1 «Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.»;
11				Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Первинний інструктаж з БЖ Лабораторні досліди №2 «Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора.»; №3«Дослідження рН харчової і косметичної продукції.»
12				Представлення результатів навчальних проектів № 4:«Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.»; №5 «Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.»; №6 «Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.»; №7 «Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.»; №8 «Дослідження рН середовища мінеральних вод України.»
13				Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.		Демонстрації 3.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах.
14				Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій. Первинний інструктаж з БЖ Лабораторні досліди №4 «Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду.»; №5 «Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються  виділенням газу.»; №6 «Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.»		Демонстрації 3.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах.
15				Первинний інструктаж з БЖ Практична робота №1: «Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.»
16				Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Первинний інструктаж з БЖ Лабораторні досліди №7 « Виявлення хлорид-іонів у розчині.»; №8 «Виявлення сульфат-іонів у розчині.»; №9 «Виявлення карбонат-іонів у розчині.»
17				Первинний інструктаж з БЖ Практична робота №2 «Розв’язування експериментальних задач.»
18				Узагальнення знань учнів з теми «Розчини».  Самостійна робота.
Тема 2. (13 год) Хімічні реакції
19				Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.		Демонстрації Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції.	Учень/учениця Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників. Діяльнісний компонент визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами; розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; класифікує реакції за різними ознаками; характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі; дотримується правил використання побутових хімікатів. Ціннісний компонент обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів; висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті;
20				Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.
21				Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.
22				Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.
23				Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.
24				Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.
25				Представлення результатів навчальних проектів №9 «Ендотермічні реакції на службі людині.»; №10 «Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.»
26				Тематична контрольна робота №1.
27				Оборотні й необоротні реакції.
28				Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.		Демонстрації 5.Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу
29				Первинний інструктаж з БЖ Лабораторний дослід №10 «Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.»
30				Первинний інструктаж з БЖ Практична робота №3 «Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.»
31				Узагальнення знань учнів з теми «Хімічні реакції».
Тема 3. (     год ) Початкові поняття про органічні сполуки Тема 3. 1(     год ) Початкові поняття про органічні сполуки
				Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними).Елементи-органогени.		Демонстрації 6.Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування).	Учень/учениця Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки; називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти; наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти. Діяльнісний компонент складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену; розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,  білки, поліетилен, природні і штучні жири; порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні; характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами. Ціннісний компонент усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь; обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі; оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх; висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.
				Вуглеводні Метан як представник насичених вуглеводнів.		Демонстрації 6.Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування).
				Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви.
				Гомологія. Гомологи метану (перші десять), їхні молекулярні і структурні формули та назви.
				Фізичні властивості. Реакція заміщення для метану.
				Етен (етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів. Молекулярні і структурні формули. Фізичні властивості.
				Реакція приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування).
				Горіння вуглеводнів.		Демонстрації 7.Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння.
				Розв'язування розрахункових задач 2. «Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями.»
				Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Представлення результатів навчального проекту №11 «Використання полімерів: еколого-економічний аспект.»		Демонстрації 8. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.
				Поширення вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля – природні джерела вуглеводнів.
				Перегонка нафти. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Застосування вуглеводнів. Представлення результатів навчального проекту №12 «Альтернативні джерела енергії.»
				Проміжний контроль знань учнів з теми «Вуглеводні». Самостійна робота.
Тема 3. 2 (  год ) Початкові поняття про органічні сполуки
				Оксигеновмісні органічні речовини. Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи. Метанол, етанол, гліцерол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості.
				Горіння етанолу. Якісна реакція на гліцерол. Первинний інструктаж з БЖ Лабораторний дослід №11 «Взаємодія гліцеролу з купрум (ІІ) гідроксидом.»
				Отруйність метанолу й етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини.
				Етанова (оцтова) кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.
				Хімічні властивості етанової кислоти: електролітична дисоціація, дія на індикатори, взаємодія з металами, лугами, солями.		Демонстрації 9. Дія етанової кислоти на індикатори. 10. Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами.
				Застосування етанової кислоти. Представлення результатів навчального проекту №13 «Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.»
				Первинний інструктаж з БЖ Практична робота №4 «Властивості етанової кислоти.»
				Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія. Навчальний проект №14 «Виготовлення мила з мильної основи.»		Домашній експеримент 2. Порівняння мийної дії мила та прального порошку вітчизняного виробника.
				Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль жирів.
Тема 3. 3 (  год ) Початкові поняття про органічні сполуки
				Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі.
				Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і крохмаль. Первинний інструктаж з БЖ Лабораторні досліди №12  «Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.»; №13 «Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру).»; №14 «Взаємодія крохмалю з йодом.»		Домашній експеримент 3. Виявлення крохмалю в харчових продуктах.
				Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль.  Представлення результатів навчальних проектів №15  « Дослідження хімічного складу їжі.»; №16 «Хімічний склад жувальних гумок.»; №17 «Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.»
				Нітрогеновмісні органічні речовини. Поняття про амінокислоти.
				Білки як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків.
				Значення природних і синтетичних органічних сполук.    Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Представлення результатів навчальних проектів №18 «Друге життя паперу.»; №19 «Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).»
				Первинний інструктаж з БЖ Практична робота№5 «Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.»
				Тематична контрольна робота №2.
Тема 4.(   год)  Роль хімії в житті суспільства							Учень/учениця Знаннєвий компонент називає: імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні; наводить приклади: взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті. Діяльнісний компонент характеризує: значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей. Ціннісний компонент усвідомлює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; поважає авторське право; обґрунтовує: роль хімії у пізнанні хімічних процесів; критично ставиться: до хімічної інформації з різних джерел; оцінює: внесок хімічної науки в  розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини.
				Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення.
				Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу. Представлення результатів навчальних проектів №21 «Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію.»; №22 «Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості.»
				Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку людства. Представлення результатів навчального проекту №23 «Дослідження достовірності реклами з погляду хімії.»
				Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки. Представлення результатів навчального проекту №20 «Видатні вітчизняні хіміки як учені й особистості.»
				Повторення. Розв'язування розрахункових задач.
				Повторення. Складання рівнянь окисно-відновних  та ионних реакцій.
				Повторення. Генетичний зв'язок між класами неорганічних та органічних сполук.
				Екскурсія (Водоочисна станція. Підприємства з виробництва пластмас, цукровий завод,   кондитерська, хлібопекарня.)